Хлопці, хлопці, що ж ви накоїли? Не жалкуєте ви нервів своїх фанів. Звісно в звітному матчі господарі чекали від рідної команди тільки перемоги, але щоб таке...

В новітній історії луганського клубу матча з такою напругою та драматизмом, напево, ще не було. Розвиток гри був схожий на сценарій якогось відомого голівудського блокбастеру, де головний герой спочатку добряче отримує на горіхи, але потім ціною неймовірних зусиль все ж перемагає свого супротивника.

З початку матчу ультрас „Зорі” погнали свою команду вперед. Треба сказати звук був доволі непоганий. Додало енергетики повернення на сектор барабану, вірніше заміна не витримавшого напруги старого. Потрохи звикаємо до обов’язкового білого дрес-коду. Прикрашали сектор близько 50 маленьких прапорців та з десяток розтяжок. Добре виходили всі заряди, особливо повтори. Пропущений м’яч ніяк не вплинув на підтримку - останніми матчами команда привчила, що відіграти пару голів на своєму полі для неї не є проблемою, тому віра в своїх гравців не похитнулася ні на мить. Викладалися всі, як і футболісти на полі, просто на 150%.

В другому таймі всі по торсу, майже без перерв між зарядами. Пара шалених голів і от Зоря вже не відігрується, а виграє, і настрій на секторі просто зашкалює. Після п’ятого голу команди починається нон-стоп, який до самого фінального свистка так і не припинився. По закінченню матчу вся команда підходить до сектора і в стилі німецьких футболістів, взявшись за руки та розгойдуючись, дякує за підтримку.

Гостьовий сектор, нажаль, був порожнім, що правда це не заважало гравцям „Таврії” завзято підбігати до нього, святкуючи голи.

Cектор Зорі